Емоційний інтелект у дітей

Розвиваємо емоційний інтелект у дітей

Усім відомо, що таке інтелект. Так, це розумові здібності. А що значить емоційний інтелект? Це здатність людини розпізнавати емоції, як власні, так і чужі, й керувати ними. Нам, дорослим, певно, не слід пояснювати важливість цих навичок у соціальному житті. Також відомо, що всі успішні люди ― це ті, які вміють будувати правильні стосунки з людьми, тобто мають здатність розпізнавати емоції й бажання інших людей, скеровувати їх у потрібному напрямку та водночас керувати власним емоційним станом.

Чому так важливо навчити дітей товаришувати зі своїми емоціями?

Ми всі соціальні істоти: живемо в постійному потоці якихось подій, розмов, вражень, стресів тощо. Що краще ми розуміємо природу власних переживань, то більш упевненими стаємо, ефективнішими й більш якісними стають наші соціальні стосунки. Тому так важливо ще з дитинства навчитися керувати емоціями.

Як розвивати емоційний інтелект дитини?

Зазвичай, батьки особливу увагу приділяють інтелектуальному розвиткові своїх малюків: займаються з ними, водять на  заняття з раннього розвитку, ― але часто забувають про емоційний стан дитини, вимагаючи того, що йде всупереч її бажанням. Дорослим нерідко й самим важко впоратися зі своїми емоціями, зрозуміти причини їхньої появи. Тому, до речі, іноді батьків дратує дитячий плач або прояв інших «негативних» почуттів ― бо вони самі не вміють їх переживати, їх самих у дитинстві вчили ховати або відштовхувати «погані» емоції.

З чого почати?

Почніть, перш за все із себе, адже діти виховуються прикладом, а не словом. Які у вас стосунки з власними емоціями? Чи вмієте ви їх висловлювати, проживати, а не приховувати? Чи вловлюєте емоційний стан співрозмовника? Чи вмієте створити психологічно сприятливу атмосферу, коли в повітрі «грім і блискавка»? Врешті, чи можете ви назвати себе щасливою людиною? Повірте, найчастіше у батьків із розвиненим емоційним інтелектом діти швидко починають товаришувати з емоціями.

Розвиваємо емоції у маленьких дітей

Навчіть дитину розмовляти  мовою емоцій на власному прикладі. Частіше починайте свої висловлювання так: «Я відчуваю…», «Мені б хотілося…», «Я роздратована… через те що…». Наприклад, після сімейного свята скажіть: «Я щаслива, бо сьогодні ми так чудово відсвяткували твій день народження». Так малюк вчиться впізнавати почуття та вловлювати настрій, які можуть залежати від багатьох факторів: зміни місця перебування, пір року, погоди тощо. Розкажіть, що всі емоції важливі. Серед них є ті, від яких хочеться всміхнутися: радість, щастя, гордість. А є такі, від яких стає погано, хочеться плакати: розгубленість, страх, злість, образа, розчарування.

З дітьми молодшого віку й дошкільниками можна гратися й виконувати вправи для розвитку емоцій, які пропонує психолог Вікторія Шиманська.

«Скринька емоцій» ― для дорослих це уявна скринька, а разом із дітьми можна зробити справжню. Це буде так звана «скринька щастя», куди слід покласти все, що асоціюється з щастям п’ятьма органами чуття: візуально, на слух, смак, нюх та дотик, ― і у важкі моменти діставати це звідти. Для дитини, наприклад, це може бути:

зір ― улюблена або бажана іграшка,

слух ― мамина колискова,

смак ― морозиво,

нюх ― запах ялинки й мандаринів,

дотик ― пухнасте кошеня.

«Компас емоцій» ― гра, що дуже добре розвиває емоційний інтелект, вона не лише знайомить дитину з різними почуттями, а й демонструє, у якій ситуації людина відчуває те чи інше. Її суть от у чому: існує набір карток, на кожній із яких написане одне почуття (наприклад, радість, цікавість, страх, сум, здивування, злість, довіра тощо). Кожний отримає по такому набору. Потім один із гравців придумує ситуацію й обирає емоцію, яку він відчуває під час цієї події. Він кладе картку в центр написом донизу й загадує цю ситуацію, а решта гравців мають відгадати, яку емоцію вона викликає у гравця.

Дітям важко висловлювати свої емоції, а в грі вони легше їх розкривають. Так, наприклад, до ситуації «1 вересня» мати може обрати картку із написом «радість», а дитина обере «страх».

Батькам першокласників психолог радить розповідати «тактильні казки». Слід покласти до сумки різні на дотик предмети (щось пухнасте, колюче, те, що шелестить, рідину у флаконі тощо), зав’язати дитині очі пов’язкою й розповісти казку, дістаючи кожний предмет і пропонуючи його на дотик дитині. Такі казки знімають стрес у першокласників, а також формують унікальний контакт між дорослим і дитиною.

І взагалі казкотерапія, на думку психологів, дуже важлива для формування в дітей емоціонального інтелекту. Адже слухаючи казку, дитина має змогу прожити ті емоції, які проживає герой. Таким чином можна добре попрацювати зі страхами, наприклад.

Емоційний інтелект у підлітків

Підлітковий період важкий, насамперед, для самих дітей. Вони відчувають море емоцій, часто протилежних, і не знають, як з ними впоратися. Звичайно, їм буде легше, якщо ви приділяли увагу розвиткові їхнього емоційного інтелекту ще з раннього дитинства. Якщо ні, то саме час почати.

Дорослим дітям уже можна пояснити, що треба робити, аби навчитися розпізнавати емоції, опановувати їх і проживати. Допоможіть дитині засвоїти такий план дій:

1.     Зрозуміти й назвати свою емоцію.

2.     Прийняти її, а не сховати. Прожити її, відчути всередині.

3.     Подумати, чому ти відчуваєш цю емоцію.

4.     Прийняти рішення, як виразити цю емоцію.

І звичайно ж, не забувайте, перш за все, працювати з самим собою. Навіть якщо ви поки що відповідаєте негативом на відповідні емоції дитини, усвідомлюйте це, міркуйте, чому вас дратує прояв певних почуттів у ваших дітей.

Бажаємо гармонії вам і вашим дітям у вирі найрізноманітніших почуттів.